Інтерв’ю з главою CoinsPaid Максом Крупишевим

—  Максе, привіт! Дуже раді можливості поспілкуватися з тобою! Ми з великим захопленням спостерігаємо за тим, що ви робите. Але для наших читачів, які, можливо, нічого не знають про CoinsPaid, розкажи, будь ласка, про вас. Що це? Для чого? Чому саме ви?

— CoinsPaid — це екосистема брендів, найбільшим з яких є Cryptoprocessing.com — платіжна інфраструктура, яка дозволяє приймати, обмінювати і зберігати крипту. Також можна зберігати фіатні гроші, які були отримані від продажу крипти, легко перевести це все на банківський рахунок або назад у крипту і кудись направити. Також можна все це автоматизувати через АРІ.

Другий продукт — це гаманець. Це консьюмерський продукт, без складних функціональностей Web3. Власне, зрозумілий інтерфейс, де доступні всі операції з криптою, а також фіатний міст для банківських переказів. Наразі туди інтегруються різні платіжні методи.

Оскільки Cryptoprocessing — це досить великий операційний бренд, під усе це є власний софт. Ми, зокрема, продаємо це як SaaS-рішення. Тобто той, хто хоче розпочати такий бізнес, може взяти у нас готовий продукт, підключити його до своїх рахунків на біржах, провайдерів ліквідності або гарячих гаманців.

Також у нас є своя медіа-платформа CoinsPaid Media. Це новинний ресурс плюс криптоакадемія, в якій ми безкоштовно навчаємо людей елементарним речам: що таке крипта, блокчейн, як це працює.Так ми допомагаємо і нашим співробітникам, і всім охочим. Ви здивуєтесь, але навіть у тих бізнесах, які працюють з криптою, співробітники дуже часто не зовсім в темі. Вони, по-перше, не мають натхнення глибоко занурюватися, а по-друге, немає такого матеріалу, який ми могли б дати їм як базу. Томи ми створюємо такий базовий курс. Він про крипту та сферу загалом, плюс там зовсім небагато про нас та наші сервіси.

Якщо говорити про CryptoProcessing.com, то його елементи можуть продаватися окремо: просто гаманець, просто ліквідіті-провайдер, просто ліквідіті-агрегатор. Тому що ми підключені до різних провайдерів ліквідності, і це все можна брати через API. Це, звісно, може бути не так дешево, як у вузькоспеціалізованих бізнесах, але якщо комусь потрібно підключити все за один раз, то у нас це все є.

– Скажи, чи можна називати ваш проєкт мостом між криптовалютним та фіатним світами?

— Звісно можна. Але таких мостів уже багато, тож наступним кроком ми хочемо додавати банківські рахунки та картки. Щоб людина отримувала готовий онлайн-банк, звідки може відправити або прийняти євро та долари, щоб у неї в одному інтерфейсі була і крипта, і банківські рахунки. Можливість в одному логіні вільно вирішувати свої бізнес-потреби. На сьогодні ми, переважно, B2B-компанія. У нас, звісно, є B2C-гаманець, але в структурі доходу та кількості юзерів він відстає від нашого B2B-напрямку.

— Тобто ви ніяк не конкуруєте, наприклад з Bitcoin Lightning і з різними рішеннями Layer 2?

— Так, звісно. Ми й щодо гаманця не конкуруємо ні з Метамаском, ні з Trust Wallet. Насправді, це гаманці, в яких у тебе лежить твоя власна крипта. Ми ж даємо простенький продукт, де ти можеш прийняти крипту від друзів та щось швидко сплатити в інтернеті: відсканував QR-код і натиснув відправити.

Або, якщо тобі потрібно купити крипту, то можеш скинути із банківського рахунку, обміняти і відправити, куди потрібно. Тобто максимально простий інтерфейс, без будь-яких мнемонік-фраз і додавання смарт-контракту. Можна залишати якісь мемо, коментарі до транзакцій, для того, щоб ти потім не загубився в історії операцій.

– У вас цей продукт поділяється на особисті та ділові гаманці. У чому між ними різниця?

— Діловий гаманець – це, власне, криптопроцесинговий портал. Там усе в одному місці. Там і бізнес-гаманець, і API, і величезні ліміти. Те, що називається OTC — у діловому гаманці ти можеш робити просто, клацаючи кнопкою. Це такий бізнес-продукт. Насправді, якщо ти вибираєш на сайті розділ "Бізнес", то тебе перекине на Cryptoprocessing.com. Тобто Сryptoprocessing.com — це бізнес-гаманець плюс інструменти мерчанта, все в одному.

– Чи потрібна якась верифікація, що ти підприємець? Чи це доступно будь-кому?

— Ні-ні, це тільки для бізнесів, тільки для компаній. Там верифікація, підписання контрактів з умовами, як ми працюємо, які комісії, як ці комісії переглядаються, які там умови тощо.

У персональному гаманці ти погоджуєшся з умовами та працюєш відповідно до них, без можливості їх обговорити з компанією.

— На чому заробляє CoinsPaid, якщо це не секрет?

— Не секрет. Ми вирішили не гратися з прихованими комісіями, тому у нас основний і практично єдиний дохід — це комісії з транзакцій.

Тобто, якщо мерчант приймає платежі, то він платить нам відсоток із цих операцій. Якщо він купує-продає крипту, то він платить нам відсоток із цих операцій. Якщо він просто пересилає собі свою крипту, то за це комісію ми не беремо.

Така ж історія і з гаманцем. Якщо ти просто завів крипту, просто вивів крипту, ми на цьому не заробляємо. Криптовалютні виведення ми вважаємо за краще завжди робити безкоштовними. Це твоя крипта, можеш забирати, коли хочеш і скільки хочеш.

А якщо ти вже міняєш, продаєш, купуєш, то ми беремо комісію. Плюс ми беремо комісію за майнінг, але на рівні собівартості. Для більшості монет нам вдалося її уникнути взагалі.

— Де, на твій погляд, найкраще зберігати криптовалюту взагалі? Біржі, гаманці, ще щось?

— Слухай, тут відповідь ніби однозначна. Якщо це якась криптовалюта, яка у тебе як інвестиційний інструмент, тобто вона лежить на майбутнє, то це або апаратні гаманці, як “Ledger”, або некастодіальні гаманці, як “Trust Wallet”. Тобто це гаманці, в яких ти записуєш мнемонік-фразу. Особисто я, звісно, ​​рекомендував би апаратні гаманці.

Якщо ж ти користуєшся криптовалютою щодня (наприклад, приймаєш $20 і надсилаєш $20), тоді апаратний гаманець не найкраще рішення. Тут можна ставити якісь гаманці, які бекаплять самі собою в мобільному телефоні. Але, якщо твій телефон поцупили або він оновився чи додаток, або ти щось забув і в тебе ці бекапи десь затерлися, то буде сумно.

Звісно, можна зберігати і в гаманцях, на зразок наших, але це має бути якась несуттєва сума. Наприклад, якщо у тебе кишенькових витрат на тиждень  $100, то тримати $100 у такому гаманці цілком можливо, тому що втрату цих грошей можна порівняти з тим, що ця купюра у тебе випала з гаманця на вулиці. Не є чимось надто критичним, скажімо так.

Говорячи про наш гаманець, зрозуміло, що рівень безпеки там досить високий. У нас є сек'юріті аудити, до того ж ми зберігаємо клієнтські кошти у спеціальному холодному сховищі.

У підсумку – не зберігайте гроші на біржах. Якщо вам потрібно поторгувати на біржі чимось, що є тільки там, то, звісно, ​​поторгуйте. Але потім, за можливості, виведіть гроші у надійніше місце.

 

— Продовжуючи це питання, що ти порадиш параноїкам, на кшталт мене, які бояться втратити сід-фразу чи гаманець? Що робити із цими внутрішніми демонами, які говорять тобі, що відновити доступ до своїх активів на централізованій біржі теоретично можливо, а знайти втрачений фізичний гаманець – шансів мало.

 

— Питання хороше. Я думаю, що параноїку точно потрібно тримати сід-фразу у себе. Так параноя буде трохи меншою: ти хоча б будеш перевіряти, де вона у тебе лежить.

Якщо у тебе гроші на біржі, то ти у страху перечитуватимеш усі новини навколо цієї біржі. Тому параноїкам (а ними бути досить боляче) легше, коли наявність грошей можна перевірити , ніби вони лежать у тебе вдома у шафці і ти маєш ключ. Тут я рекомендував би апаратний гаманець. Але я б не радив би запам'ятовувати сід-фразу, намагатися щось із нею зробити, щоб її не існувало фізично, а була тільки у тебе в пам'яті. Ця тема є досить ризикованою.

Ще можна зробити два бекапи. Один тримати у себе, а другий розділити і віддати довіреним людям, які тебе не обдурять. Краще, щоб вони не знали один про одного. Або, як мінімум, не знали, що ти обрав їх для цього. Наскільки це можливо — незрозуміло, але такі варіанти теж, напевно, можуть бути реалізовані.

– Розкажи, будь ласка, цю легендарну історію, як ваш майнінг-пул, нібито, отримав контроль над 51% мережі біткоїна. Наскільки на той час біткоїн був, як кажуть, у небезпеці?

– Це був 2014-ий рік. Мене покликали працювати у CEX.io та GHash, там була дуже крута команда та дуже прикольні продукти. Ми працювали над інтерфейсами для Ghash.io. Це був майнінг-пул і він працював у щільному зв'язку з CEX.io. GHash стали, власне кажучи, одними з винахідників клауд-майнінгу.

Біткоїн був на хайпі, всі про нього говорили. Людям здавалося, що вкласти гроші в майнінг – це як інвестувати у якийсь актив. Ті майнери, які обирали CEX, підключалися до GHash автоматично. Власники фізичного обладнання обирали майнінг-пул самостійно. Щоб ефективніше працював стратум-сервер, потрібнен нормальний пул. Ймовірність брати блоки у великого пулу вища. Тому в матриці прийняття рішення щодо вибору пулу – піти до великого пулу завжди вигідніше. Піти до того, хто має 2% хешрейту, виглядає не так логічно. Звісно всі пішли до великого. Майнінг ріс і всі йшли до GHash. І інтерфейси були зручні, і вибір тоді був не великий.

Якось влітку 2014 ми спустилися вниз офіса на бізнес-ланчі по $2, щоб ти розумів. Ми сидимо київською командою, обідаємо і бачимо, що в новинах хвилювання журналістів, мовляв у GHash 52% майнінгу у світі і що є ризик централізації біткоїна. А ми сидимо у Києві, на цокольному поверсі, їмо бізнес-ланч по $2 з компотом і такі: "І що будемо робити?" Вирішили зробити публікацію, мовляв: дорогі майнери, переключіться, будь ласка, хто-небудь. Написали, і … це було початком кінця… Це відключення не припинялося, почалося падіння GHash, який закрився за 2 роки.

Це був прикольний досвід. Продукт був справді класним. Не знаю, чи він ще існує в якомусь вигляді, але це було зроблено з любов'ю. Все було продумано з погляду майнера: інтерфейси, цифри, як воно виглядає, як воно пояснено. Це робилось професіоналами і для професіоналів.

— Чи бачили ви вже тоді різницю між біткоїном і всіма іншими криптовалютами? Чому ви майнили саме біткоїн? Чи це була випадковість?

 

— Домінація біткоїна була 94% у 2014 році. Був біткоїн і щось іще. Навіть якийсь приклад альткоїнів на той час навести тяжко. Напевно, саме так для власників айфону виглядають інші телефони. У мене, до речі, не айфон.

Тому люди, звісно, майнили його. Коли біткоїн майнінг повністю перейшов на ASIC, люди все одно хотіли щось майнити на відеокартах. Тому майнили LTC – другу криптовалюту, альткоїн. Потім і для деяких альтів з'явилися “асіки”, люди пішли майнити щось іще. Тоді був не такий великий вибір. Майнили Darkcoin, який згодом став DASH. Майнили Vertcoin, який також змінив назву. Майнили будь-що, будь-чим. Але серйозні люди, професіонали, звертали увагу лише на біткоїн. У 13-14-му роках про щось інше, крім біткоїна, говорити всерйоз було якось не прийнято.

На той час вже існували Coinbase та BitPay. Американці збирали гроші на ці проєкти десятками мільйонів. Але у нас ще був “дикий Захід”.

— Ну ти міг тоді уявити біткоїн за $69 000? Чи тоді це було фантастикою?

– Уявити міг. У 13-му році я вже розумівся на цьому, у 14-му увійшов у смак і розумів, що сфера виживе. У 15-му році пішло затишшя і ціна на біткоїна скотилася до $150. То була перша криптозима, яку я бачив. Я подумав: "Ну ок, це тимчасово". Все одно технологія працює, технологія прикольна, люди вкладають гроші, проєкти розвиваються, тому якогось жаху в очах не було. Те, що будуть аж такі ціни, трильйони капіталізації… Я, чесно кажучи, навіть не пам'ятаю, яка була капіталізація у 2015-му році. Там, на мою думку, були якісь десятки мільярдів, хоч і це вже звучить досить серйозно.

Звісно, було куди зростати. І, якщо ти вважаєш, що зростати можна в трильйони, то ти ділиш трильйони на кількість біткоїнів і приблизно розумієш скільки буде коштувати один біткоїн. Те, що він коштуватиме десятки тисяч, власне, сходилося за математикою, але звучало як казка.

– А як ти оцінюєш сьогоднішній ведмежий ринок? Наскільки це жорстко? Чи нормально?

– Що тут сказати… Криптозима – це нормально. Це навіть добре. У тому сенсі, що всі, хто займався фігнею, підуть з ринку…Це як у байці про бабку-стрибунця, яка все літо співала-танцювала і раптом — зима. У цієї бабки була саме така “криптозима”. Усі, хто робив що-небудь,  невідомо навіщо, на якісь незрозумілі гроші, які вони взяли незрозуміло у кого і незрозуміло під що – вони з бізнесу йдуть. І, найімовірніше, це добре. Менше шуму, менше відволікаючих маневрів, більше кваліфікованих людей на ринку, яких можна запрошувати в команду.

У цьому сенсі криптозима, в цілому, — це добре. Що погано — так це пригнічений настрій у всіх, з ким ти розмовляєш про крипту, такий муд, типу: "Може не на часі, може зачекаємо, подивимося, що буде далі".

Звичайно, що усі рухаються активніше, коли ринок бичачий. На ньому у тебе стоїть черга з клієнтів, ти просто не встигаєш їх онбордити, у тебе завантажено все, онбординг відділи не встигають, говорять: “Давайте повільніше, — або, — давайте виберемо великих, а з маленькими потім розберемося". Під час криптозими все спокійніше, є час покращити процеси, команду та ретельно все розпланувати.

Говорячи про наших існуючих клієнтів, на щастя, помітно, що ті люди, які платили криптою — продовжують це робити. Бізнеси, які розраховувалися один з одним у крипті — продовжують це робити. Тому ми знаходимося у такій бізнес-моделі, яка досить стійко переживає божевілля на ринку, оскільки ми не трейдинг- і не інвест-платформа. Очевидно, що люди почали менше торгувати та інвестувати. Але платити за якісь товари чи послуги у крипті менше не стали. Я підозрюю, це тому, що це зручно і люди звикли, незважаючи на зміни ціни. А у когось може бути дохід у біткоїні, USDT тощо. І вони не переводять цю крипту у фіат, а платять за якісь ігри, хостинги тощо. І їм це робити простіше в USDT, USDC або BUSD.

— Твоя думка про Сема з FTX. Що це було? Шахрайство, чи він реальний фрик, який на куражі наробив помилок і на цьому залетів?

—Версія, що він "скамер-скамер" мені чомусь не близька. Якщо оцінювати ситуацію за її результатами, то люди думають саме так. Але він не схожий на того, хто робив це зі злісним наміром крадіжки грошей. Я думаю, що він був на куражі. У нього працювала стратегія і він розраховував, що зими не буде.

Сем не подумав про те, чи потрібен йому план Б. А якщо подешевшає крипта? А якщо клієнти прийдуть масово забирати свої гроші? Для того рівня розвитку бізнесу, який він мав, не подумати про все це — звісно ж це злочин, як і сам факт використання клієнтських грошей.

Чи злочинець він? Власне — так. Він зробив те, чого не можна було робити ні за законодавством, ні за здоровим глуздом. Але я думаю, що він не мав на меті “розвантажити” людей на 8-10 мільярдів. Думаю, просто загрався в те, що “все летить”: “Ось уже і стадіон у Маямі називається нашим ім'ям, і логотип на Формулі-1 є, і “Секвойя” гроші дає, і на інтерв'ю круті звуть”. Ну, начебто все летить добре. І, мабуть, не було людини в його оточенні, яка б отверезила його погляди на реальність.

– Класичні “вогонь, вода та мідні труби”, так?

– Ну, він зіпсував усе ще на стадії вогню. Ще навіть не дійшов до мідних труб. Якось він вчасно потрапив у потік, який його виніс нагору, а він не встиг зорієнтуватись, що можна робити, а чого не можна.

Ну там проблем було достатньо, судячи з усього. Там не було правильних людей та правильного контролю. До них жодного разу не приходив регулятор із правильними питаннями. Якби регулятор туди зазирнув, він би одразу сказав: “Ви чого, чуваки? Так не можна”.

— Що на сьогоднішній день ти вважаєш головною функцією крипти з огляду на користь для людей, для світу?

– Насправді ця функція начебто й не змінюється з року в рік. Ти можеш будь-кому у будь-який час надіслати скільки завгодно цінності.

– Все ж таки одна з головних ідей крипти – це децентралізація. Наскільки корелюється сама ідея створення успішного централізованого бізнесу всередині децентралізованих фінансів? І як ти ставишся до централізованих криптовалют в цілому?

– Такий розсинхрон філософій і справді є. Насправді єдина децентралізована криптовалюта — це біткоїн. З приводу решти — можна сперечатися. Але для того, щоб робити бізнес, використовувати плюси технології, щоб вирішувати завдання якихось людей і компаній — ти повинен робити це централізовано. Тому що всі звикли до того, що послуги надаються централізовано. Ти не йдеш в абстрактне місце по стрижку. Ти йдеш до конкретної людини, яка стриже. Адже немає такого, що ти кажеш: «Я хочу, щоб у мене якось умовно відбулася стрижка».

Або, наприклад, люди зберігають свої гроші. Вони приходять у якесь конкретне місце і кажуть: «Ось ви є, ось вам наші гроші, ми хочемо з цими грошима зробити те й те». Децентралізація на сьогодні звучить краще, ніж вона є насправді. Для бізнесів та більшості користувачів це поки що складно.

Отже за такої парадигми людина приходить у DeFi. Але ж ми розуміємо, що є декілька кроків: потрібно розібратися, що таке блокчейн; створити гаманець із мнемонік-фразою; підключитися до якогось сайту, який ти можеш відрізнити від скам-копії. І ще щось робити далі: натискати на кнопочки, підписувати транзакції, взаємодіяти зі смарт-контрактами. Давай подивимося правді у вічі: мало хто взагалі може це зробити. Якби нас зараз чула людина, яка не дуже в темі, вона б сказала, що це, напевно, неможливо.

Бізнеси від цього ще більш далекі. Вони мають корпоративні правила, їм потрібно перевірити постачальника. Хто контрагент, хто його гендиректор, де знаходиться компанія, який у неї статутний капітал, де вона ліцензована, де знаходиться тощо. Вони приходять до постачальників як до постачальників, а не як до якогось віртуального блокчейну. Віртуальний блокчейн не може підписати їм контракт. Для того, щоб використовувати плюси децентралізації для бізнесу, потрібно зробити централізований сервіс, який використовує плюси децентралізації, але при цьому нівелює мінуси. Власне це те, на чому побудований наш бізнес.

— CZ нещодавно написав, що він припускає ідею повного зникнення централізованих бірж. Чи можливо це, на твою думку? І що тоді буде замість них?

— Можливо. Але для цього має пройти багато ітерацій, пов'язаних із тим, як реально працюють бізнеси у світі. Тобто без певного ухвалення децентралізації у світі це неможливо. Людям, як і раніше, зручно ходити в централізовані місця, логінитися відбитком пальця і авторизуватися «милом» і паролем.

А якщо ми говоримо про децентралізацію, то там все трохи по-іншому і більш складно. Будувати це припущення на гіпотезі, що “всі люди раптом розберуться” – не варто. Скільки людей у ​​світі знають, як працюють гроші? Дуже мало. Якби для того, щоб використовувати гроші, потрібно було розуміти, як вони працюють – то багато хто, може, і не користувався б ними.

— Згоден.

— Виходить, немає кому це спростити. У електронних грошей були люди, які роздавали Мастеркарди та Візи. Вони були зацікавлені. У DeFi та децентралізованих технологіях із мотивацією продажів є принципова проблема.

— Уявімо, що весь світ став одним великим Сальвадором і всі раптом почали використовувати біткоїн. Наскільки можливе функціонування такої моделі світової економіки?

— По-перше, з біткоїном не вийде. У нього не вистачає пропускної спроможності. У Lightning я чомусь не дуже вірю. Але можу помилятися.

Економіці досить складно працювати на базі активу з непередбачуваною ціною та ще й з такою волатильністю. З валютами ми звикли, що вони лише знецінюються. Вони рухаються лише в один бік. Тобто нам зрозуміло, що сьогоднішні гроші – це більше, ніж вони будуть завтра. У цій парадигмі живемо ми, в ній живуть і економіка, фінанси, бізнеси, бізнес-плани, проєкти. Усі живуть з ідеєю, що мільйон сьогодні – це краще, ніж мільйон через рік. При чому приблизно відомо, наскільки краще. І ти можеш якось щось прогнозувати.  Якщо  все це зламати, то все. Не буде зрозуміло, що взагалі робити, як з цим жити.

Перейти на CBDC або стейбли цілком реально. Проте перехід на дефляційний актив, яким є біткоїн, мені здається неможливим. Це змінить взагалі все. Для цього повинно змінитись також все. Це якось занадто. Я б не робив ставку на те, що це відбудеться протягом нашого життя.

— Тобто все йде, як іде? Не швидко і не повільно, а хід історії просто розставить все на свої місця, так?

– Так. Я вірю у те, що криптовалютою користуватимуться більше. Вірю, що її будуть використовувати як інвестиційний інструмент, як метод оплати. Щоб не відповідати у банках на запитання на кшталт: “Куди ти надсилаєш гроші? Кому? Навіщо? . Щоб ти міг дійсно володіти своїми активами так, як тобі хочеться ними володіти, а не так, як за тебе вирішує хтось інший, до того ж вирішує щороку по-новому. Це такий легкий вітерець анархії у нашій бесіді.

– Не можемо не спитати тебе про дно ринку, на нього всі чекають. Якою буде головна ознака того, що криптовалюти досягли дна? Можлива капітуляція майнерів чи підняття відсоткових ставок, чи ще щось? Як особисто ти це оцінюєш?

– Я не розуміюся на цьому. Мені здається, що дном буде ситуація, коли люди не відкриватимуть коротких позицій. І не відкриватимуть навіть довгих позицій. І взагалі перестануть торгувати. Ось що у мене в крипті є – нехай те й лежить. І не важливо, чи воно перетвориться на нуль, але продавати вже занадто дешево.

Звісно, хочеться сказати, що біткоїн не повинен опускатися нижче $10 000 за жодних розкладів. Але це – ворожіння на кавовій гущі. У мінус може спрацювати будь-що. Наприклад, якісь нові регуляції. Великі біржі чи гравці скажуть: “Друзі, ми з такими регуляціями жити не можемо, тому ми йдемо”. Взагалі, поки що не варто очікувати на якісь позитивні новини, які  раптом винесуть нас у бичачий ринок. Це поки неможливо, мені здається.

— Декілька запитань щодо твоєї компанії. Чи залучали ви інвестиції? Якщо так, то як влаштовані взаємини з інвесторами? Наскільки вони впливають на реалізацію дорожньої карти, місії, чи вони лізуть у справи?

– Ми ніколи не залучали інвесторів. Ми інкубувалися кількома компаніями. Група компаній SOFTSWISS — це великий IT холдинг. Я приєднався не від початку, я не фаундер, а кофаундер. Вже був написаний певний софт, ми з цього зробили бізнес, доопрацювали продукт, і далі вже все полетіло.

Річ у тім, що основні стейкхолдери бізнесу – це підприємці. Як і будь-які підприємці, вони мають багато ідей, своє бачення, як потрібно робити справи, а як не варто. Є підтримка людей, які пройшли через складнощі масштабування, можуть щось підказати і можна зайти до них по потрібні ресурси, по зв'язки для вирішення завдань, потреб, проблем тощо. Однозначно вплив є. У групі брендів прийнято, що будь-хто, хто володіє бізнесом, у бізнес щось привносить.

– Говорячи про тебе, ти більш ідейна людина? Чи гроші також важливі?

— Якби я сказав, що виключно за ідею, то був би схожий на Сема з FTX: “Навіщо нам гроші? Ми всі донатимо на благодійність”. Ні, звісно.

Я в крипту прийшов не через гроші, але ми всі істоти у матеріальному світі. Людині завжди хочеться покращувати рівень життя, тому будувати бізнес, який ще й приносить гроші — це завжди приємніше, ніж займатися розвитком ідей, які заробітку не приносять. Є така очевидна істина: бізнеси, які не приносять грошей, — це не бізнеси.

– У тебе було чимало проєктів. Ти змінював бізнеси, тому що вони були логічним продовженням попередніх проєктів чи це були якісь розчарування? Яким був твій шлях?

– У 14-му році ми зробили Fruit Wallet з Андрієм Парубцем. Це був такий хобі-проєкт, який Андрій розробив, а я ходив і мудрував, як це потрібно зробити. Ми його потестили, опублікували на форумі “Bitcoin Talk”, і навіть якісь користувачі прийшли і зробили облікові записи. Я прийшов у фонд Черновецького і сказав, що потрібні гроші для того, щоб із цього зробити круту екосистему. Нам сказали, що крипти не можна торкнутися. Загалом стало зрозуміло, що нічого з цього не вийде у той час і у тому місці, де ми були. А до якихось неймовірних челенджів я тоді не був готовий. Не було ні бюджету, ні розуміння, куди це все рухається, ні досвіду великих проєктів за плечима.

Потім був той чудовий рік разом з CEX і GНash. А далі настала криптозима і всі цікаві мені проєкти закрилися. Скоротили штат людей. Мене не скоротили, але стало не дуже цікаво робити те, чим мені доручили займатися.

Тоді з'явилася ідея, що було б прикольно робити платежі у крипті. Андрюха, з яким ми робили Fruit Wallet, вже переїхав до Берліна працювати у стартапі, який займався криптоплатежами. Мене туди покликали в якості продакт-менеджера.

Декілька років по тому пішов CEO, взяли іншу людину, яка загралася і ми потрапили в ситуацію, схожу на FTX. На таких "іграх" раптом клієнтських грошей стало набагато менше, ніж мало бути. І контора подалася на банкрутство.

Я займався біздевом і був обличчям бренду. На якомусь етапі виступав на конференціях, спілкувався з клієнтами. І тут компанія закривається із боргами. Ситуація, як ти розумієш, неприємна. Я, звісно, грошей не торкався і юридично до мене претензій не було. Але репутаційні проблеми я таки зловив.

— Тобі прилітало потім за це ще якийсь час?

– Прилітало. Їздив свідчити до британської поліції, надходили якісь погрози. Історія була не з приємних. І на той час я вже був знайомий із засновником SOFTSWISS – Іваном Монтіком. Ми познайомилися ще 14-го року на першій конференції в СНД, яка відбулась у Москві. Він зі сцени розповідав, як вони будують ігрові проєкти на крипті. У нього вже тоді був MVP – казино, де можна і грати, і поповнювати рахунок у біткоїнах.

У 2019-му ми зустрілися, поговорили і він мене запросив у бізнес. І от відтоді працюємо разом над CoinsPaid, CryptoProcessing.com та іншими брендами.

Відповідаючи на твоє перше питання, виходить, що я у платежах з 2015 року, але це було не переростання однієї компанії в іншу, а щоразу хард-стоп.

– Скажи, а у житті CoinsPaid вже була ситуація, яку ти міг назвати критичною? Чи все йде добре та гладко?

– Насправді критичне – це масштабування. Ти постійно переходиш на нові етапи. Коли вас 20 людей і вам потрібно навчитися заробляти. Ось тобі стресова ситуація – потрібно заробити грошей, тому що у тебе досить зрозумілий burn rate та runway, за який потрібно виходити на прибуток.

Наступний етап – шукати варіанти, як заробляти більше. Зараз у нас 210 людей і потрібно трансформуватись у корпорацію. Ми вже не стартап. Це також певна криза. Нам пощастило, що наша бізнес-модель не залежить від цінових гойдалок. Якби нам зараз ще й доводилося думати, де взяти гроші на зарплату людям, то справи були б набагато гіршими.

– Наше традиційне питання. Якби тобі довелося назавжди відмовитися від крипчти або від сексу. Що обрав би?

– Звісно секс! Від крипти легше відмовитись. 

— Як ставишся до CBDC?

– Мені подобається. Здається, це класна тема. Вона посередині між централізованими сервісами (типу Visa та Mastercard) та якимись стейблами.

Коли в країні чимось розраховуєшся (наприклад, Візою чи Мастеркардом), ти все одно сплачуєш комісію Візі або Мастеркарду. Приклад: ти йдеш купувати каву у Львові, платиш карткою. Ти українець, в Україні, купуючи український продукт, але платиш американцям за те, що скористався платіжною системою, яку вони придумали. Тому CBDC дозволить тобі телефоном заплатити мерчанту у гривні, але не платити візам-мастеркардам або ще комусь. У цьому сенсі CBDC – круто.

Але ще питання із СBDC полягає в тому, чи допустить держава у цю гру приватний бізнес? Наприклад, такі компанії як наша. Якщо раптом ні – тоді не зовсім зрозуміло, навіщо це робиться.

– І який прогноз? Куди держава спрямує цю історію? У ліберальність чи у жесть?

– Мені здається, рух піде у бік ліберальності. Вони все-таки хочуть дати свободу людям, розвивати економіку і щоб це працювало. Якщо жорстко все регулювати, то люди не будуть використовувати це в економіці.

Щоб  ідея працювала, потрібно, щоб маленькі бізнеси могли легко цим користуватись, щоб великі бізнеси вирощували на їхній базі нові проєкти тощо. Нормальна держава повинна на це так дивитися.

—  Бліц.

    Твітер чи телеграм?

— Телеграм.

– Mercedes чи Tesla? У сенсі, ДВЗ чи електромобіль?

— Електромобіль.

– Кеш чи стейблкоїни?

– Стейбкоїни. USDT, USDC, BUSD. Пропорційно. Щось із них, можливо, скамнеться, але не всі.

– Чому не користуєшся айфоном?

— Мені не зручно. Пробував із 4-м, з 5-м, якось вони не купили мене. Тепер пробувати вже пізно, стільки класних девайсів.

– Як тобі  проєкт “Держава у смартфоні” української Мінцифри?

– Прогрес класний. Вже багато чого зробили. Продовжуйте в тому ж дусі!

– Чи торкнулася війна в Україні вашої компанії технічно?

– Якщо дивитися бізнесово, то, на щастя, набагато менше за інших. Нам знову пощастило: у нас не так багато бізнесу та співробітників в Україні. Сильно торкнулася психологічно та морально. Бізнесово, звісно, теж, але мені не доводиться скаржитися. Бо я знаю, як це вплинуло на низку інших компаній.

– Прогнози для нашої країни на найближчі 5 років?

– Потрібно відбивати путінських. Я думаю, може десь рік, а потім потрібно відбудовувати країну, правильно розпоряджатися інвестиціями і ставати європейською економікою. Ставати цивілізованим, організованим та інноваційним суспільством. Я бачу нас як демократичну європейську країну. І ставку треба робити на технології. Україна може стати класним бізнес-хабом по крипті та айтішці.

— Останнє питання. З чого порадиш розпочати тим, хто ще не розпочав свій шлях у крипті? І куди рухатися тим, хто вже зібрав собі портфель — перші 0,1 біткоїна?

— Потрібно розібратися в тому, що це таке і як це працює. Витратити час на навчання, існує безліч курсів. Подивіться, розберіться, спробуйте пояснити комусь ще. Якщо ви можете це пояснити – ви самі розібралися.

Якщо у вас вже є крипта, і ви купили її, щоб вона виросла в ціні — сидіть і чекайте. Бажаєте торгувати? Ідіть і торгуйте. Але ймовірність того, що ви все втратите вище 50%. Заробляти на цьому досить складно. Якщо вам просто подобається швидко і легко пересувати гроші і легко щось оплачувати — спробуйте використовувати крипту як платіжний інструмент. Спробуйте використати її по-різному. Ключове слово – спробуйте!

— Максе, супер! Дуже тобі вдячні. Було приємно познайомитись і поспілкуватися. Я думаю, що це не остання наша зустріч у Gagarin News.

— Без проблем, буду радий! І удачі вам!