Роботи-проповідники — загроза для релігій?

Фото - Роботи-проповідники — загроза для релігій?
Присутністю роботів у різних сферах життя сучасної людини вже важко когось здивувати, проте результати їх використання можуть відрізнятися. Наприклад, представникам релігійних організацій поки що не варто повністю покладатися на можливості ШІ.
Саме такого висновку дійшли вчені з Чиказького університету. Відповідну статтю під назвою «Вплив роботів-проповідників підриває релігійну прихильність» вони опублікували в академічному журналі Journal of Experimental Psychology: General, який видає Американська психологічна асоціація.

Команда на чолі з Джошуа Конрадом Джексоном, доктором філософії та доцентом Школи бізнесу ім. Бута Чиказького університету, провела три експерименти — два на базі храмів східних релігій і один за участю американських християн. Під час досліджень оцінювалися здатність роботів-проповідників замінити лідерів-людей та ставлення членів громад до потенційної високотехнологічної альтернативи.

Проповідник-буддист Міндар

Локацією для проведення першого експерименту став буддійський храм Кодай-дзі у Кіото (Японія). Його головний герой — створений у 2019 році андроїд Міндар, у роботі над яким брали участь не тільки японські робототехніки з компанії A-Lab Co, а й самі представники храму. Він має вагу 60 кг і ріст 190 см. Його тіло виготовлено з металу, але в області обличчя, плечей і рук вкрито силіконовим матеріалом, що нагадує шкіру. Робот-проповідник обійшовся замовникам в майже $1 млн.
Робот-проповідник Міндар. Джерело: https://www.asahi.com/

Робот-проповідник Міндар. Джерело: https://www.asahi.com/

Міндар дивиться на учасників проповіді лагідним поглядом, трохи усміхається, видає об’ємний звук, уміє кліпати очима, рухати руками та тулубом. Він здатний протягом 25 хвилин читати «Сутри Серця» у супроводі мультимедійних проєкцій. З моменту презентації у 2019 році багато парафіян відвідали проповіді Міндара та позитивно висловлюються про них, однак дослідження Джексона демонструє недостатньо високий відсоток довіри до робота.

Так, опитавши 398 учасників, з’ясувалося, що Міндар не тільки приваблює менше людей, а й збирає менше пожертв, ніж священник-людина.

Пепер: служитель даоського храму

Другий експеримент, у якому взяли участь 239 парафіян, проводився у сингапурському даоському храмі, де, окрім проповідників-людей, виступає робот Пепер. Він читає сутри комп’ютеризованим голосом і вміє постукувати у барабан. Основна спеціалізація Пепера — прощання з померлими, вартість якого майже в шість разів менша за ціну аналогічного заходу, що проводить людина.
Робот Пепер із Сингапуру. Джерело: https://www.scmp.com/

Робот Пепер із Сингапуру. Джерело: https://www.scmp.com/

Учасники цього дослідження поділяють думку парафіян, які стикалися з Міндаром. Вони менше довіряють роботу і, як наслідок, жертвують менше коштів, не виявляють ініціативи ділитися посланнями цифрового проповідника та розповсюджувати листівки на підтримку свого храму.

Цікаво, що за таких відгуків парафіян результати дослідження демонструють не такий великий відрив людей від андроїдів: за шкалою довіри від 1 до 5 рейтинг священників-людей становив 3,51, а роботів — 3,12.

Онлайн-проповідь у США

Останній елемент дослідження — онлайн-проповідь, яка проводилася для 274 американських християн. Такий вибір команда вчених зробила для підтвердження думки, що люди досі більше довіряють саме іншим людям не лише у східних релігіях.

Одній половині учасників проповіді повідомили, що її автором є людина, а інша половина отримала інформацію про те, що проповідь створена штучним інтелектом. Представники останньої групи цілком очікувано заявили про меншу довіру до проповідника, пояснюючи це менш розвиненою здатністю думати й відчувати, як людина.
«Роботи та програми ШІ не можуть по-справжньому дотримуватися будь-яких релігійних переконань, тому релігійні організації можуть помітити зменшення прихильності своїх громад, якщо вони більше покладатимуться на технології, ніж на лідерів-людей, здатних продемонструвати свою віру»,
— зазначив Джошуа Джексон.