Держрегулювання крипти: що чекати Україні в 2023

Новий закон – це сигнал, що у середньостроковій перспективі і українські компанії, і міжнародні інвестори зможуть легально розвивати криптобізнес у нашій країні. Діяльність криптобірж та криптообмінників здійснюватиметься виключно у правовому полі. Влада почне захищати криптоактиви громадян від шахрайства та різного роду зловживань. Українці матимуть можливість звернутися до держави по правову підтримку та допомогу.

Серед важливих новацій Закону "Про віртуальні активи" можна відзначити:

Проте загалом документ є лише декларацією про наміри. На повну силу він запрацює лише після створення та затвердження підзаконних актів. Йдеться про зміни, які доведеться внести до чинних законів, а також про нові накази міністерств та відомств. Екосистема, в якій держава зможе взаємодіяти з українськими гравцями ринку криптовалют та іноземними інвесторами, поки що перебуває на стадії формування.

Для обговорення та розробки відсутніх документів Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) створила консультативну раду. До неї увійшли як спеціалісти Мінцифри, НБУ, НКЦПФР, так і учасники ринку віртуальних активів. За інформацією заступника міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT-сфери Олександра Борнякова, до процесу залучені представники української блокчейн-індустрії – компанії KUNA, WhiteBit, Hacken, Remme, Bitfury та GeoPay.

Учасники ради вирішили розпочати зі створення та погодження законопроєкту про внесення змін до Податкового кодексу України. У ньому буде врегульовано оподаткування доходів операцій з віртуальними активами. Також триває обговорення питань ліцензування та умов діяльності постачальників послуг.

Планується внести низку змін і до нового Закону “Про віртуальні активи”. Справа в тому, що за рік, що пройшов з моменту ухвалення закону, Європейський Союз значно оновив Регламент регулювання ринку криптоактивів (MіCA). У свою чергу Україна минулого літа набула статусу кандидата на членство в ЄС. Тому вітчизняне криптозаконодавство необхідно оперативно адаптувати до існуючих європейських регуляторних механізмів.

Швидше за все, від біржових платформ почнуть обов'язково вимагати white paper (документ, в якому міститься основна інформація про продукт або проєкт). За інформацію, що вводить в оману – санкції. Пропишуть відповідальність постачальників послуг у разі втрати коштів кріптоінвесторами. Для останніх передбачать дисклеймери із згадкою ризиків втрат тощо. Перший драфт законопроекту із змінами до Податкового кодексу планується підготувати вже до кінця січня.

“Ми хочемо створити в Україні найбільш сприятливі умови для розвитку криптобізнесу, щоб світові криптокомпанії могли легально входити в Україну та вести бізнес, використовуючи банківську систему. А українці — декларувати та захищати свої доходи у віртуальних активах”, – каже міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Втім, незважаючи на відсутність прозорого правового поля, Україна вже увійшла до трійки світових лідерів щодо використання криптовалют. За сумою показників ми випередили таких технологічних гігантів як США (5 місце) та Китай (10 місце).

Також напередодні запуску легального ринку крипти, з лютого 2023 р в Україні стартує безкоштовний базовий курс криптограмотності для українців. Проєкт реалізують фахівці Мінцифри спільно з найбільшою європейською криптобіржею Whitebit, некомерційною організацією Filecoin Foundation for the Decentralized Web, а також проєктом Atlantis.world, який займається створенням Web3 соціального метавсесвіту.

Проте експерти зазначають, що раніше 2024 очікувати повноцінного запуску крипторинку українцям не варто. По-перше, прийняття всіх необхідних правок та підзаконних актів вимагатиме часу. По-друге, очікується, що Європарламент проголосує за MiCA у квітні цього року. Але при цьому положення Регламенту почнуть застосовуватися лише після перехідного періоду у 18 місяців, тобто не раніше 3 кварталу 2024 року. Швидше за все, Україна не випереджатиме графік, за яким запланували діяти європейські законодавці.