В ООН обговорили AI: блискучі перспективи чи ризики?
У середині липня у Раді Безпеки ООН світові лідери вперше зібралися разом, щоб обговорити ризики маседопшену AI. Результатом став план дій на найближчі три роки. Флагманом глобального регулювання може стати Великобританія.
Засідання Радбезу було скликано Сполученим Королівством, яке головує у цьому міжнародному органі. Півтора десятки учасників поговорили про серйозні зміни, які здатне викликати лавиноподібне поширення AI. Очікується, що вони стосуватимуться буквально кожного аспекту життя людини: інновації в медицині, підвищення продуктивності, революція систем освіти, адаптація до змін клімату, перемога над корумпованими чиновниками, мир у всьому світі... Все це так, проте настрої світових лідерів важко назвати чудовими.
Проактивна позиція Британії
Також Клеверлі вважає, що AI прискорює та масштабує процеси поширення дезінформації та дипфейків, ставить під загрозу демократичні процеси та глобальну стабільність. Тирани та терористи можуть підключити можливості штучного інтелекту для розробки зброї масового знищення всіх типів. Тому британці наполягають: управління AI має відбуватись на глобальному рівні. Вони пропонують керуватися 4 основними принципами:
- відкритість (AI слугує виключно свободі та демократії);
- відповідальність (AI керується верховенством закону та дотримується прав людини);
- безпека та передбачуваність (AI гарантує захист прав інтелектуальної власності, недоторканність приватного життя громадян, відповідність основним принципам національної безпеки);
- відмовостійкість (захист критично важливих систем).
Вже восени Великобританія хоче зібрати перший глобальний саміт безпеки AI. На ньому будуть присутні країни великої сімки, провідні технологічні компанії та науковці. Вони обговорять, як надалі моніторити та оцінювати найбільш значні ризики, пов'язані з цією технологією.
Для чого це Великобританії, запитаєте ви? Справа в тому, що країна є світовим лідером у галузі AI, посідаючи третє місце після США та Китаю. Внесок індустрії штучного інтелекту в британську економіку – £3,7 млрд щороку. У компаніях сектору працевлаштовано 50 тисяч людей. При цьому свої штаб-квартири в Лондоні вже відкрили всі найбільші AI-гравці, у тому числі OpenAI, Anthropic, Google Deepmind, Palantir та ін.
Слово США
Позицію Америки висловив посол Джеффрі ДеЛаурентіс, в.о. заступника представника при ООН. Він вважає, що в Радбезі мають налагодити координацію між державами-членами, технологічними гігантами та представниками громадськості.
Приклад таких зусиль вже продемонстрували у США, де на початку травня президент Байден зустрівся з провідними AI-компаніями, а Національний інститут стандартів та технологій запустив спеціалізовану онлайн-платформу. З її допомогою корпоративний сектор може отримати різноманітні посібники з управління ризиками, пов'язаними з системами штучного інтелекту. Крім того, у Білому домі працюють над біллем про права AI. У документі буде зібрано принципи проєктування, використання та розгортання автоматизованих систем.
Жодна держава-член не повинна використовувати ШІ для цензури, обмеження, придушення чи позбавлення прав людей. Використання ШІ у військових цілях також може і має бути етичним, відповідальним та зміцнювати міжнародну безпеку.– підкреслив ДеЛаурентіс
Також США вже опублікували Політичну декларацію про відповідальне військове використання AI та автономних систем. У ній викладено принципи розробки та використання штучного інтелекту у військовій сфері відповідно до норм міжнародного права. Основний момент – безумовна підзвітність AI військовослужбовцям із числа homo sapiens.
Подальші кроки Радбезу
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш продемонстрував поінформованість щодо проблематики використання сучасних технологій. Він навів приклад соціальних мереж, які мали стати інструментом для зміцнення зв'язків між людьми з різних країн та континентів. Натомість ми маємо платформи, де поширюється пропаганда, розпалюється гнів і насильство. Та ж історія розгортається і навколо AI. Крім того, Гутерріш бачить відсутність навичок роботи зі штучним інтелектом у чиновників усіх рівнів (а як тоді вони зможуть його регулювати? — прим. автора). Владу потрібно навчити жити у нових технічних реаліях на національному та глобальному рівнях.
Несправності систем штучного інтелекту – ще одна серйозна проблема. І взаємодія між AI та ядерною зброєю, біотехнологіями, нейротехнологіями та робототехнікою викликає глибоке занепокоєння.– зазначив він
У результаті представники 15 країн-учасниць виробили план дій на найближчі роки.
- Створити на базі ООН нову структуру, яка управлятиме AI за аналогією з Міжнародним агентством з атомної енергії, Міжнародною організацією цивільної авіації тощо.
- До кінця 2024 року ООН має зібрати нараду, на якій будуть представлені варіанти глобального управління AI.
- Розпочати підготовку аналітичної записки “Нова програма для миру”, де буде зібрано рекомендації щодо управління AI для держав-членів.
- Визначити, що до 2026 року завершаться переговори щодо глобального Договору про заборону автономних систем озброєнь, які можуть працювати без участі людини.
Ми маємо працювати разом над створенням AI, який усуває соціальні, цифрові та економічні відмінності, а не роз'єднує ще більше. Я закликаю вас об'єднати зусилля та зміцнити довіру в ім'я миру та безпеки.– резюмував Генсек ООН
