ШІ на службі у диктаторів: звіт Freedom House

Фото - ШІ на службі у диктаторів: звіт Freedom House
Новий звіт Freedom House, присвячений питанням штучного інтелекту, став справжньою інформаційною бомбою. Дослідники переконані, що ШІ перетворюється на зброю авторитарних режимів. Диктатори використовують його для стеження за громадянами, обмеження свободи слова та обману виборців. Але набагато гірше те, що цим «грішать» і демократичні держави.
Глобальний рівень свободи в інтернеті знижується вже тринадцять років поспіль. Різке погіршення ситуації переживають іранці, яких позбавляють інтернет-сервісів. Їм блокують WhatsApp, Instagram та посилюють стеження для придушення антиурядових протестів. Найжорсткіші цифрові репресії — у Китаї, країні, де свободи в інтернеті майже не залишилося. М'янма йде пліч-о-пліч із КНР. Спад показників інтернет-свободи спостерігається й на Філіппінах, де президент Родріго Дутерте використав закон про боротьбу з тероризмом, щоб заблокувати опозиційні новинні сайти. У Коста-Ріці, раніше відомій своїми інтернет-свободами, політики наймають онлайн-тролів, щоб хейтити місцеві незалежні ЗМІ.

За останнє десятиріччя кількість урядів, які послуговуються чат-ботами для маніпулювання онлайн-дискусіями, подвоїлася та сягнула 47. Звісно, найактивніше застосовують технології ШІ-генерації тексту, аудіо та зображень. З кожним днем інструменти штучного інтелекту вдосконалюються, стають дешевшими й доступнішими. Як зазначають у Freedom House, за останній рік цю нову технологію використовували в 16 країнах для підвищення рівня тривожності громадян, дискредитації опонентів і маніпулювання суспільним дискурсом.

Зокрема, на тлі зіткнень між проурядовими та опозиційними силами Пакистану експрем'єр-міністр Імран Хан поділився в X своєю оцінкою того, що відбувається.

«Те, як пакистанські жінки боронили ідеали Haqeeqi Azadi (маршу “справжньої свободи” — ред.), запам'ятається та стане частиною нашої демократичної історії. Також ніколи не буде забута жорстокість наших сил безпеки й те, як вони безсоромно щосили прагнули ображати, завдавати болю і принижувати наших жінок. Сотні мучаться у в'язницях у страшних умовах. Це також не буде забуте», — написав Хан.
Також він продемонстрував відео, де прихильники вигукують його ім'я, а невідома жінка нерозважливо чинить опір поліції. Усе б нічого, якби пізніше не з'ясувалося, що смілива жителька Пакистану була створена за допомогою штучного інтелекту.

Водночас технологіями діпфейків не гребують і в демократичних країнах. Зокрема, президент Дональд Трамп і губернатор Флориди Рон Десантіс використовували діпфейкові відео та аудіо, щоб плямувати один одному репутацію. Трамп створив фейковий івент у Twitter Spaces, де можна було послухати дискусію між голосовими клонами Десантіса, Маска, Діка Чейні, а також Сатани й Гітлера (!).
Twitter Space: фейковий Десантіс збирає друзів. Джерело: Х

Twitter Space: фейковий Десантіс збирає друзів. Джерело: Х

Натомість Десантіс постив фейкові докази «любові та дружби» між Трампом і символом ковідних обмежень Ентоні Фаучі.

Проте медаль має й зворотний бік. Експерти ШІ-галузі та фахівці у сфері дезінформації зауважують: шкоди можуть завдати не лише діпфейки, а й безпідставні звинувачення у фальсифікації. І це вже сталося в Габоні, Західна Африка. У 2018 році у президента країни Алі Бонго Ондімба виникли проблеми зі здоров'ям. Він перестав з'являтися перед громадськістю. Поступово в Габоні поповзли чутки про смерть політика. Усі чекали новорічного звернення Ондімба, і він справді звернувся до народу. Президент мав трохи дивний вигляд, і деякі ЗМІ написали, що, ймовірно, він пережив інсульт. Однак опозиція почала «розгойдувати» тему того, що відео було діпфейком. Зрештою, країна опинилася на порозі військового перевороту, який, щоправда, був швидко зупинений. Отже, політична криза була спровокована помилковими ствердженнями про те, що «цар — несправжній».
Президент Габону Алі Бонго Ондімба був схожий на діпфейк. Джерело: africatimes.com

Президент Габону Алі Бонго Ондімба був схожий на діпфейк. Джерело: africatimes.com

Окрім проблеми діпфейків і ботів, стало помітно, що ШІ сприяє удосконаленню урядової онлайн-цензури. Особливо виразно ця тенденція простежується в технічно розвинених диктатурах. 21 країна законодавчо зобов'язує або заохочує цифрові платформи використовувати машинне навчання для видалення небажаного контенту.

Водночас таких законів, які б регламентували ШІ, наразі не існує. Гравці ринку встановлюють для себе межі самостійно, на власний розсуд. Таке саморегулювання робить права людини ще більш вразливими. Щоб зберегти вільний інтернет, демократичні політики разом із представниками громадянського суспільства мають встановити надійні стандарти як для державних, так і для недержавних організацій-розробників, а також для користувачів ШІ, наполягають у Freedom House.
Штучний інтелект здатен слугувати посилювачем цифрових репресій, зробивши цензуру, стеження, а також створення та поширення дезінформації простішими, швидшими, дешевшими та ефективнішими
, — підсумовують дослідники.