Чому не слід заміняти уряд блокчейном

Фото - Чому не слід заміняти уряд блокчейном
Автоматизація роботи уряду за допомогою смартконтрактів — звучить заманливо. Але чи варто це робити? Спробували розібратися, чому не слід заміняти урядові органи саморегульованою системою і чого слід уникати за умови можливої кооперації блокчейну та уряду.

Чому заміна уряду алгоритмом не спрацює?

Блокчейн може стати непоганою книгою бухобліку — такою, в якій неможливо щось приховати. На цьому його корисність не закінчується. Умовно, для заміни уряду повністю автоматизованою та автономною системою його роботу доведеться перевести на смартконтракти, які запускатимуться лише за заздалегідь визначених умов. Чим це небезпечно? У 2016 році Тал Зарскі визначив основні складнощі, з якими можна стикнутися, замінивши державний уряд на алгоритм. Його напрацювання були опубліковані у січні 2016 року в журналі Science, Technology, & Human Values.

На думку дослідника, проблема заміни державного уряду на алгоритм — у закритості останнього: вважається, що заздалегідь невідомо, як саме програма приймає рішення і що за такої умови враховується. Закрита реалізація у непублічному просторі дозволяє уникнути «обману» з боку людини, але ціною закладання інших проблем: «чесності» та «ефективності».

Мініверсію проблеми «чесності» можна знайти в системах автоматичної оцінки позичальників банками: для аналітичних моделей використовують 1000 і 1 змінну, які не розкривають публіці. В умовний 1 на 10^10 випадків система дає збій і приймає рішення не на користь людини. Використання смартконтрактів має полегшити проблему «чесності», проте навіть у такому разі залишатиметься актуальною проблема «ефективності».
Розподіл проблем під час автоматизації гілок держави чи комерції | Source: MDPI.com

Розподіл проблем під час автоматизації гілок держави чи комерції | Source: MDPI.com

Рішення, що приймає алгоритм, мають дві властивості: непрозорість та автоматичність. Щодо першої: тільки той, хто писав код і закладав архітектуру, знає, на що спирається алгоритм у момент прийняття рішень. Щодо другої властивості: у цьому процесі відсутня людина, тож змінити щось «на льоту» буде неможливо.

Ці дві властивості поділяють проблему на «чесність» та «ефективність». Відповідно до теорії Тала Зарські, в основу проблематики «ефективності» покладено спроби оцінювати та передбачати людську поведінку за допомогою програм. Наприклад, датасет, який використовує алгоритм, може містити помилки або свідомо неправдиву інформацію, що буде зумовлювати прийняття помилкових рішень. На практиці це може означати неправдиві — недійсні — судові позови, помилки під час розрахунку податків чи планування держбюджету.

Проблеми «чесності» виходять із того, як саме алгоритм оцінює пріоритетність ухвалених рішень, на чию користь вони приймаються та на яких підставах. Припустимо, алгоритм вирішив, що ви і ваша поведінка є соціально неприйнятними. Чому? Невідомо. Але, на ваш погляд, не відбувається нічого об'єктивно поганого. Відкритість смартконтрактів має частково вирішити цю проблему, переводячи процес ухвалення рішень у публічну площину.

Третинна проблема, яка походить від «чесності»: недостатня залученість. Якщо більшість рішень приймає автоматика, то інформація щодо цих рішень оминає решту політиків. Людина перестає бачити повну картину того, що відбувається, а отже втрачає об’єктивність, яка необхідна для оцінки дій і рішень у часі.

Як вирішити проблеми чесності та ефективності алгоритмів?

Є різні рішення. Наприклад, проведення відкритих хакатонів для публічного відстеження поведінки та професійності розробників. Є й інший підхід — запровадження відкритого аудіювання коду, який приймає рішення з загальнодоступними результатами. Оскільки винесення рішень ґрунтується на цілісності вихідних даних, потрібно перевіряти також зміст датасету, який використовує алгоритм.
Проблематика автоматизації роботи міста за допомогою смартконтрактів | Source: GNCrypto.News

Проблематика автоматизації роботи міста за допомогою смартконтрактів | Source: GNCrypto.News

Проблема ефективності — у передбаченні людської поведінки. Через свою складність людська поведінка вкрай малопередбачувана на рівні алгоритмів. Такі помилки псують ефективність судження алгоритму. Наприклад, це може зумовити появу похибки у розрахунках ухвалення рішення про дефолт за кредитом. Щоб винести таке рішення, зазвичай проводять переговори з позичальником і потім переводять справу з категорії цивільної у кримінальну. Алгоритм може неправильно сприйняти поведінку позичальника і подати помилковий позов до суду.

Комерційні інтереси та права людини. Деякі правові поля конфліктують — права людини не завжди відповідають комерційним інтересам. Наприклад, що робити алгоритму з нелюдськими умовами праці на складах Amazon? Аналогічне питання постає і під час оцінювання виснажливих умов праці на заводах Tesla, де зміни тривають по 12 годин. Алгоритмізація потребує пріоритизації певних законів, зокрема тих, що стосуються захисту свобод і прав людини, її здоров'я. Однак такий підхід може розходитися з актуальною політикою корпорацій, яка передбачає максимізацію прибутку.

Неможливість донести всі способи використання особистої інформації. При алгоритмізації доведеться скласти повний перелік всіх способів використання особистої інформації за запитом її власника. Такий список має містити повний перелік способів та операцій, у яких використовуються особисті дані, документи, довідки, виписки, активи та цінні папери. До того ж список повинен включати використання будь-якої іншої інформації, що стосується людини, на кшталт ДНК, якщо такі дані були затребувані і передані. Такий рівень прозорості може створювати і загрози через зовнішнє шпигунство та подальші втручання.

Потрібен розподіл помилок на програмні та легальні. Після алгоритмізації частини рішень потрібно буде відстежувати, які помилки, що видає програма, хибні, а які — зумовлені поведінкою людини. Така система має назву HITL — Human In The Loop, або принцип побудови архітектури за участю автоматики та людини. Неузгодженість призводитиме до порушення балансу. Щоб його утримувати, доведеться фільтрувати, які помилки мають приводити до автоматичного вирішення, а які краще розглянути людині.

У разі залучення людини доведеться проходити перевірку рівня навичок. Для адаптації роботи системи слід розуміти, який відсоток, наприклад, юристів здатний працювати з алгоритмічним типом уряду. Якщо система, що розгортається, працюватиме з людьми, то до списку робочих навичок буде додано і вміння працювати зі смартконтрактами або базове розуміння принципів роботи цих інструментів. Далі доведеться створити інтерфейс, для роботи з яким потрібно навчити спеціалістів. Такий інтерфейс має бути стандартизований для низки операцій, аби надалі полегшити роботу з ним.

Блокчейн — чудово, але як щодо безпеки? 

Смартконтракти зазнають злому, тож повна чи часткова алгоритмізація потребуватиме створення органів, які контролюватимуть кіберпростір навколо урядових даних. Зазвичай проблем з безпекою зазнають DeFi-, P2E- та GameFi-проєкти, де впродовж 2021–2022 років сталося 17 великих зломів на $600 млн. Помилки в роботі алгоритмів можуть призводити до порушень прав чи обмеження свобод. Навіть за умови повної автоматизації знадобиться нагляд і додаткове коригування з боку людини.

Чи вважатиметься злом урядового смартконтракту злочином? 

На певному рівні термін «алгоритмічний уряд» зводиться до рядків коду. Злом такого коду задля отримання вигоди підпадає під визначення порушення закону. Зокрема, це слід розглядати як злом закону, оскільки злочинець може мати на меті змінити роботу контракту для отримання нового рівня доступу. Одне з можливих рішень — ізоляція кластерів, що приймають рішення, токенізуючи базові функції, щоб вони були частиною загального ланцюжка, але лишалися ізольованими для збереження даних.
Проблематика автоматизації законів за допомогою смартконтрактів | Source: GNCrypto.News

Проблематика автоматизації законів за допомогою смартконтрактів | Source: GNCrypto.News

Знадобиться впровадження нового класу фахівців

Це мають бути управлінці та розробники, які займаються підтримкою роботи алгоритмів на програмному рівні. Але з якого боку їх доведеться впроваджувати і як вони взаємодіятимуть з іншими учасниками системи: дипломатами, депутатами, суддями, адвокатами та іншими особами? Щодо практичного застосуваня, то вплив такого органу має поширюватись лише на підтримку роботи коду та алгоритмізацію нових рішень. Проте, якщо зважити на підтримку роботи системи загалом, — HITL-архітектури, такий орган повинен мати і виконавчі повноваження.

Токенізація соціальних консенсусів посилюватиме небезпеку зломів

Випуск токенів для закріплення рішень, висловлення політичної волі чи підтримки прийнятих рішень перетворюватиме кіберпростір на ще один фронт впливу та захисту. З погляду еволюції, зіткнення двох алгократичних країн, які працюють на основі смартконтрактів у блокчейні, може звестися до обміну зломами. Однак такі дії будуть значно більш руйнівними, якщо функціонування міста та структур у ньому залежатиме від рядків коду.

Чи варто створювати «порохову діжку» на смартконтрактах? З одного боку, автоматика може полегшити життя, з іншого — зробити його нестерпно важким. Як і в будь-якому іншому питанні, тут слід тримати баланс.