Web3.0 і Web3 – у чому відмінність?

Бурхливі дискусії навколо третього покоління інтернету останнім часом стають все частішими, коли обговорюється майбутнє інтернет-технологій. Проте багато хто не знає, що існує два терміни: Web3 і Web3.0. Web3 – це версія інтернету, яка ґрунтується на блокчейні та децентралізації, а Web3.0 бере за основу концепцію семантичної мережі Тіма Бернерса-Лі.

Для того, щоб зрозуміти, у чому полягають їх принципові відмінності, необхідно почати з вивчення еволюції інтернету та основних його технологій.

Спочатку інтернет був місцем, де можна просто черпати інформацію. Web1.0 складався зі статичних вебсторінок, створених із використанням необробленого HTML, які забезпечували дуже обмежену інтерактивність. Простіше кажучи, цей вид інтернету виконував функцію «тільки для читання». Користувачі не могли створювати та додавати свій контент на вебсайти. Для того, щоб створити свій сайт, потрібні були навички програмування і знання роботи серверів. 

Тривалий час вебсторінки виглядали досить нудно й одноманітно, а в електронних листах можна було писати лише текст без можливості прикріплювати будь-які картинки. 

Сайт фільму «Космічний джем» 1996 року, який був створений в епоху Web1.0, досі працює. Ви можете подивитися його, перейшовши за цим посиланням.

Друге покоління – Web2.0. Це той інтернет, який ми використовуємо сьогодні. Головною відмінністю є можливість обмінюватися інформацією, а не просто її використовувати. З'явилися соціальні мережі та блоги, в яких користувачі можуть реєструватися, створювати свій контент і спілкуватися один з одним.

Web2.0 можна назвати інтернетом, де можна “читати й писати”. Але проблема в тому, що користувачі, по суті, не можуть володіти створеним контентом, оскільки він знаходиться на серверах платформи, тобто у володінні централізованої компанії. 

Web1.0 був хороший з точки зору децентралізації, але не дуже зручний для користувачів. А Web2.0 навпаки: став практично повністю підконтрольний користувацькому контенту, але водночас дуже сильно централізований. 

Такі платформи, як Instagram, Twitter і YouTube, перетворили кожного на потенційного автора контенту. Те, що колись вимагало спеціальних знань, тепер можна робити  кількома клацаннями миші. Великі технологічні компанії встановили практично монополію на ринку. Вони отримали персональну інформацію мільйонів користувачів з усього світу, яку можуть використовувати для різних цілей. 

Нове третє покоління інтернету революційно відрізняється від попередніх версій. Його можна охарактеризувати як середовище, в якому користувачі можуть “читати, писати та володіти”. 

Термін Web3.0 часто ототожнюють із семантичною павутиною, яку придумав Тім Бернерс-Лі в 1998 році. Основою цієї концепції виступає можливість автоматичної взаємодії систем та машин між собою і людьми, об'єднуючи реальний і віртуальний світ. А за допомогою штучного інтелекту, другої важливої складової Web3.0, машини зможуть обробляти інформацію на рівні людських можливостей.

Усе це відкриває величезний спектр можливостей для машинного навчання, освоєння і впровадження доповненої та віртуальної реальності.

Таким чином, інтернет стане в десятки разів глибше інтегрованим у звичайне життя кожної людини, що дасть змогу машинам замінювати людей не тільки в багатьох завданнях із пошуку та аналізу інформації, а й в інтернеті речей (IoT).

Web3 – це відкрита, децентралізована мережа, заснована на технології блокчейну. Цей термін придумав співзасновник Ethereum Гевін Вуд у 2014 році. Основна ідея тут полягає в тому, щоб повернути користувачам контроль над їх даними, фінансами та іншими цінностями, зменшуючи залежність від гігантських централізованих компаній і держав. 

Наприклад, використовуючи гаманці MetaMask і Trust Wallet, користувачі самі зберігають ключі до всіх своїх даних. І при взаємодії з іншими блокчейн-додатками можуть самі контролювати, кому саме надавати до них доступ. Ці криптогаманці можна використовувати для авторизації в інших додатках, як використовується акаунт Facebook. Але ключова відмінність полягає в тому, що всі дані належать користувачеві, й він сам вирішує, як ними керувати. 

Децентралізація дасть змогу розподіляти дані по всіх вузлах мережі рівномірно, при цьому не буде якогось єдиного, централізованого сервера. Будь-які переміщення даних фіксуються у відкритому блокчейні, що підвищить рівень прозорості та безпеки.

А токенізація дає користувачам повноправно володіти будь-якою цінністю, з подальшою її монетизацією. 

Хоча Web3.0 і Web3 все ж таки описують різні концепції попри схожість назв, вони також доповнюють одна одну і мають спільну мету. Тому в майбутньому, найімовірніше, обидва ці терміни будуть об'єднані.

Основою семантичної павутини є ефективність та інтелектуальність, яка досягається шляхом зв'язування даних, тоді як Web3 приділяє більше уваги безпеці та контролю даних. 

Спосіб зберігання користувацьких даних також відрізняється. Семантична павутина використовує для цього Solid Pods, що належать окремим користувачам, а також видається унікальний WebID, який виступає ідентифікатором особистості в екосистемі. Такий підхід є більш централізованим, але він дає змогу легко і швидко змінити свої дані. 

Web3 використовує технологію блокчейну, тому користувачі можуть легко зберігати свої дані в криптогаманці, до якого отримують доступ за допомогою ключів. А дані в блокчейні змінити та видалити неможливо або дуже складно. 

І Web3, і Web 3.0 мають на меті створити кращу версію інтернету, але використовують для цього різні підходи. Важливі елементи обох концепцій, наприклад такі, як машинозчитуваність з Web3.0 і блокчейн або метавсесвіти з Web3, будуть зрештою об'єднані. Оскільки зараз усе це перебуває на початковій стадії, то чіткого визначення, як саме такий інтернет працюватиме в нашому повсякденному житті, ще немає. Але багато інновацій вже впроваджуються і тестуються. Тому процес переходу буде дуже плавним і помітити його можна буде вже постфактум.