Сайдчейни. Яке рішення набуло найбільшої популярності?

Фото - Сайдчейни. Яке рішення набуло найбільшої популярності?
Сайдчейни – ще один із варіантів рішення трилеми блокчейну, що гостро постала для того ж біткоїна. У цій статті познайомимось з концепцією сайдчейнів і розглянемо одне з найбільш популярних рішень.
Сайдчейн (від англ. sidechain – бічний ланцюг чи мережа) – це ще один варіант вирішення трилеми блокчейна, який так само, як рішення Layer2, виконує місію пришвидшення транзакцій, завдяки зменшенню навантаження на блокчейн першого рівня (L1). Це чимось схоже на делегування певних функцій чи повноважень від L1 до «дочірньої», менш завантаженої мережі.

Сайдчейн – це окремий приватний блокчейн, що має двосторонній зв’язок з основним «материнським» блокчейном, але при цьому може використовувати власний алгоритм консенсусу (що відрізняється від алгоритму L1), систему безпеки і класи активів. Якщо алгоритм консенсусу у L1 та сайдчейну різний, обмін активами відбувається через кросчейн-мости.

Завдяки сайдчейнам досягається розвантаження L1, що зменшує ризики перевантаження його мемпулу, при цьому транзакції рухаються швидше, а комісії стають низькими. Щоб транзакція не дублювалася в обох блокчейнах, відбувається наступне: щойно активи надходять на сайдчейн, вони блокуються на L1, і надалі усі операції відбуваються всередині сайдчейну. При зворотному переході на L1 відбувається синхронізація даних сайдчейна з L1.    

Розглянемо один з найбільш відомих та успішних прикладів сайдчейну біткоїна.

Liquid Network

Мережу Liquid розгорнули наприкінці 2015 року. Це приватний блокчейн від компанії Blockstream з алгоритмом консенсусу BFT, що має двосторонній зв’язок з «материнським» блокчейном біткоїна.

В Liquid Network вирішили відмовитись від емісії власного токена. Замість нього використовується синтетичний актив Liquid Bitcoin (L-BTC), який випускається під кожний BTC-переказ з L1 до сайдчейну на суму транзакції. Курс L-BTC до BTC тримається незмінно у співвідношенні 1:1 (по аналогії зі стейблкоїнами).

Під час виконання транзакції активи спочатку надходять на адресу сайдчейну, де вони блокуються учасниками так званої “федерації”, що унеможливлює їх використання деінде. Федерація – це група з 15 функціонерів, що є довіреними модераторами між L1 та сайдчейном. 
Механізм, який використовується для блокування та розблокування активів в «материнському» та «дочірньому» ланцюгу, називають двосторонньою прив’язкою. Федерація гарантує, що кожному BTC в сайдчейні відповідає еквівалентний L-BTC, заблокований в swap-гаманці, що виконує функцію моста.

В Liquid Network вирішили для зберігання активів використовувати мікс з гарячих та холодних гаманців, що поліпшує безпеку та дає змогу певним чином зменшити час очікування вихідної транзакції. Для того, щоб зменшити ризики під час вихідної прив’язки, синтетичні біткоїни зберігаються на холодних гаманцях, а не надсилаються напряму на гаманці отримувачів переказів.

Через те, що в Liquid Network деякі з федеральних функціонерів представляють криптовалютні біржі, BTC переказується на один з холодних гаманців тої біржі, на якій зареєстрований користувач (якщо має місце такий збіг).

Операції, що виконуються через сайдчейн, не потрапляють в ланцюжок на L1, тому рівень комісії тут буде значно менший (не більше 0,1$). Це, у порівнянні зі стандартною комісією на L1 в еквіваленті від 4 до 15+ доларів США за переказ, може вважатися просто шаленим дисконтом. 

В Liquid Network час створення блока триває одну хвилину, а час проведення транзакції не перевищує декількох секунд.

Як бачимо, завдяки таким рішенням як  Lightning (L2) та сайдчейн Liquid  Network біткоїн значно посилює свої позиції на ринку та дійсно наближається до вирішення трилеми блокчейну. 
    
Переваги сайдчейнів:

Збільшення швидкості транзакцій. Сайдчейн підвищує масштабованість та пропускну здатність L1, чим пришвидшує виконання операцій.

 Зручний майданчик для тестування нових розробок, сервісів та інструментів.  Якщо технологія нова та ніде не випробувалась, всі тестові перекази мігрують на сайдчейн, при цьому L1 залишається незадіяним і не наражається на ризик у випадку виникнення збоїв, помилок чи вразливостей.

 Щоб уникнути подвійних витрат, здійснюється додатковий контроль за станом використаних монет у сайдчейні. Таким чином, його вразливості не можуть вплинути на «материнський» блокчейн.

 У разі проведення успішної хакерської атаки на сайдчейн та виявлення в ньому певних вразливостей коду, ризики несе лише сайдчейн, а основний ланцюг L1 залишиться неушкодженим і продовжить працювати у штатному режимі.

 Збільшення децентралізації. Зменшується залежність від перевантаження мемпулу L1, власники криптовалют витрачають менше часу під час переказів активів.

Недоліки сайдчейнів:

 Недостатня безпека. Як і L1, сайдчейну необхідна значна кількість нод, щоб залишатись захищеним від злому. Без достатньої потужності та підтримки майнерів/валідаторів сайдчейн стає вразливим до нападу.

 Слабка децентралізація. У більшості випадків, кількість нод незначна і сконцентрована в руках декількох команд, та не має такої широкої географії, як у L1.