Як саме NFT впливають на навколишнє середовище?

Фото - Як саме NFT впливають на навколишнє середовище?
Сьогодні світ відзначає День Землі, тож ми хочемо обговорити тему екології нашої планети, та яку саме роль відіграє в цьому NFT. Споживання енергії криптовалютою та її вплив на навколишнє середовище нещодавно стали актуальною темою.
За останні кілька років феномен невзаємозамінних токенів захопив увесь світ, тож популярність NFT лише посилює проблематику екології. Але що саме мається на увазі під функціонуванням нової технології? Як працюють NFT? Невзаємозамінний токен використовує технологію блокчейн для валідації права власності на цифровий актив. Тож NFT — це криптографічні цифрові активи, що мають унікальні ідентифікаційні коди та метадані, завдяки яким вони працюють трохи в інший спосіб, ніж криптовалюти. Простими словами, неможливо створити два ідентичних NFT. Один біткойн в ціні дорівнює іншому біткойну, адже ця криптовалюта тотожна в своїй структурі. NFT створюють новий ринок і нові форми інвестування, адже тепер творці можуть взаємодіяти напряму зі своєю аудиторією. Тож який вплив NFT насправді має на екологію нашої планети? Зазвичай NFT користується блокчейном Ethereum. Коли ви купуєте NFT на цьому блокчейні, ви надсилаєте Ether власнику або маркетплейсу, який оперує транзакцією. Далі покупець отримує NFT у свій гаманець. Також частка платежу містить "комісію за газ" або послуги транзакції. Безпосередній вплив на клімат пов’язаний із процесом створення NFT. Як і процес майнінгу криптовалют на базі Proof-of-work (PoW), карбування NFT дуже енергоємне та потребує великої кількості електроенергії. Цей метод сприяє викидам вуглекислого газу в атмосферу. Самі по собі NFT не мають впливу на навколишнє середовище, але спосіб їх виготовлення може мати суттєві екологічні наслідки. Зазвичай, розташування NFT визначає скільки енергії буде потрібно для процесу карбування. Наприклад, якщо користувач обирає створити об'єкт NFT на OpenSea, яка оперує на блокчейні Ethereum, то це буде енергоємним через механізм PoW. Купівля NFT методом PoW призводить до карбування токена майнерами криптовалюти, що насамперед задіює величезні обчислювальні ресурси. Отримавши NFT, ви можете його залишити або передати іншій особі, але якщо транзакція пройде вже на іншому маркетплейсі, то процесс PoW знов повторюється. Одна транзакція NFT на платформі Ethereum виділяє майже 150 кілограмів вуглекислого газу. Та варто зазначити, що існує і більш екологічний метод карбування NFT, такий як proof-of-stake (PoS), яким вже користуються декілька блокчейнів, які підтримують NFT, такі як Cardano та Solana. Наразі Ethereum працює над переходом на Proof-of-Stake, який заплановано на це літо. PoS споживає менше енергії, ніж PoW, адже цей метод не вимагає значного використання комп’ютерного обладнання та потужності. Майнери, які використовують proof-of-work, споживають електроенергію, намагаючись майнити блок, а валідатори, які вносять свій внесок у блокчейн зобов'язані робити ставку. Реалізація вимоги стейкінгу для валідаторів блокчейну – це спосіб захистити блокчейн, не вимагаючи від учасників мережі надмірного споживання енергії. Внаслідок методу proof-of-stake майнери блокують деяку кількість криптовалюти, що дає їм спроможність підтвердити наступний блок на блокчейні, роблячи комп'ютерну потужність неактуальною. Та це не єдиний спосіб зменшення шкідливого впливу NFT на екологію. Наприклад, використання більш відновлюваних джерел енергії для процесу майнінгу, але це створить сильний тиск на електричну мережу, а відновлювану енергію краще спрямовувати на більш актуальні потреби. Ще однією резолюцією проблеми може стати використання другого шару поверх блокчейну. Це дасть можливість здійснювати транзакції за межами блокчейну, обробляючи їх дані одночасно в межах однієї великої транзакції на самому блокчейні. Існують різноманітні рішення «Layer 2» для всіх видів блокчейнів. Одним з найбільш відомих є Bitcoin Lightning Network.