Як Китай інтегрує метавсесвіти в реальну економіку
Наразі регулятори Китаю намагаються всидіти на двох стільцях. З одного боку, уряд хоче використати віртуальний світ для розвитку реальної економіки, а з іншого — стримує «цифру» додатковими обмеженнями. Який із підходів переможе?
Китай заявив, що цифровізація економіки є частиною національної стратегії розвитку. В межах цього завдання заплановано інтеграцію технологій метавсесвітів у промисловий та економічний сектор. А Міністерство інформаційних технологій навіть опублікувало трирічний план створення «Промислового китайського метавсесвіту».
Уряд країни переконаний, що Industrial Metaverse зможе допомогти Китаю у глобальній конкуренції, і для цього ініціював розробку White Paper China Industrial Metaverse.
Станом на 1 червня 2023 року зареєстровано близько 170 патентів, пов’язаних з VR-технологіями, які до кінця 2024 року мають поєднати віртуальний світ з фізичним виробництвом.
Як приклад для наслідування пропонується метавсесвіт, створений Nvidia. Лідер щодо розробки AI запустив цифрову копію виробничої лінії BMW, щоб той міг тестувати та оптимізувати виробництво автомобілів у віртуальному середовищі. Високо оцінено також співпрацю між великою китайською компанією з виробництва спиртних напоїв Kweichow Moutai та технологічним гігантом NetEase, який запустив тематичний метавсесвіт-виноробню та випустив NFT, із зображенням пляшок лікеру.
Окремо зазначимо, що шаблони використання технології VR (а їх планують створити близько 100 варіантів) жодним чином не пов’язані з ігровою складовою метавсесвіту. Всі вони зосереджені на сценаріях реального світу. Регулятори контролюватимуть відповідність віртуальних світів стандартам, які затвердила Комуністична партія Китаю.
Жодних розваг, еротики чи танців! Тільки боротьба за світову економічну перевагу!
Та навіть розробка таких «ідеологічно вивірених» шаблонів гальмується через небажання регуляторів приймати цифрові активи. Найуспішніші віртуальні майданчики на зразок The Sandbox і Decentraland використовують внутрішню криптовалюту для підтримки працездатності платформи. А китайський уряд розцінює екосистему, де ходять будь-які гроші, крім фіатних, як місце для спекуляції та потенційного відмивання нелегальних доходів. Тому всі метавсесвіти, які мають власні токени, не відповідають стандартам місцевих регуляторів.
Зрештою керівники державних компаній уникають загальнодоступних блокчейнів, таких як Ethereum і Solana, на користь дозволених мереж без криптовалют, де доступ контролюють одна чи декілька верифікованих осіб та які ретельно перевіряють регулятори. Але це переважно вузькоспрямовані мережі з поганою відвідуваністю, тож вони не можуть допомогти Китаю у глобальній конкуренції за технологічне панування.
Інакше кажучи, Пекін може стати цифровою столицею, але лише у межах Піднебесної. Решта світу розвиватиметься у бік глобалізації та свободи, а Китай залишиться на рівні локальних амбіцій. Це не відповідає баченню уряду, який мріє про цифрову пальму першості.
Крім того, створення та підтримка віртуальних платформ потребує потужних комп’ютерних процесорів, які переважно виробляють американські корпорації в Тайвані. З огляду на те, що американці контролюють глобальне постачання чіпів (у тому числі з Тайваню), а між США та Китаєм зберігається постійна напруженість, іноді дуже складно задовольнити потреби китайських розробників в обчислювальних потужностях.
Можна сказати, що Китай охоплений FOMO. Колись втративши можливості в сфері мобільного зв’язку, інтернету і штучного інтелекту, уряд тепер хоче випередити Європу, Південну Корею і США в розвитку метавсесвітів. Але й метавсесвіти у них поки що, на жаль, лишаються на рівні виготовлення кросівок Nike з AliExpress.
