Криптани по всьому світу ігнорують сплату податків
Криптоінвестори по всьому світу не у захваті від вимог платити податки за володіння чи за операції з криптовалютою. Одна з причин – нерішучість урядів щодо легалізації криптовалют і зарахування їх до більш вагомого класу активів, ніж «сміттєві».
Згідно з оприлюдненим звітом Global Cryptocurrency Taxation Report 2022, мало хто з криптовалютних трейдерів та інвесторів повідомляє податкові органи про свої цифрові активи та сплачує податки.
Звіт вказує на те, що у 2022 році середній показник криптоінвесторів, що задекларували свою діяльність у сфері цифрових активів та повідомили про це місцеві податкові органи, становить 0,53% по всьому світу. Цікаво, що під час підготовки звіту, замість традиційного опитування громадян були використані офіційні дані урядів різних країн.
У цьому дослідженні був задіяний багатоетапний підхід для оцінки здійснених податкових платежів з боку власників криптовалют у різних країнах. Методологія передбачала використання офіційних даних з відкритих державних реєстрів, аналітичні дані та кількість пошукових запитів, а також доступну інформацію про власників криптовалют у кожній з країн.
Весь масив цієї отриманої інформації був консолідований та структурований для оцінювання кількості криптоінвесторів, які задекларували свою діяльність у місцевих податкових органах та сплатили податки за операції з цифровими активами.
Відсоткова кількість криптоінвесторів, що сплатили податки за результатами операцій з цифровими активами у розрізі країн. Джерело: Divly
У результаті дослідження з'ясувалося, що найчастіше свої цифрові активи декларували та сплачували податки мешканці Фінляндії – 4,09%. На другому місці з показником 3,65% опинилася Австралія. Далі з незначним відставанням ідуть Австрія, Німеччина, Великобританія, Норвегія та Японія. У цих країнах податки від діяльності з криптоактивами сплатили від 2,18 до 2,75% інвесторів. Зовсім трохи від цих країн відстала Швеція з показником у 1,72% лояльних до уряду власників цифрових активів.
У США, країні з найбільшою кількістю користувачів цифрових активів, лише 1,62% інвесторів задекларували свою криптовалюту у податкових органах. Це 10 місце у рейтингу. У сусідній з США Канаді такий показник на рівні 1,65%.
Найменше податків з криптовалют сплатили громадяни Філіппін (0,03%), Індонезії (0,04%), Індії (0,07%), Бразилії (0,10%) та Туреччини (0,18%).
Відсоткова кількість криптоінвесторів, що сплатили податки за результатами операцій з цифровими активами у розрізі континентів та загалом по світу. Джерело: Divly
На такі результати впливають декілька факторів. Насамперед це пов'язано з різним статусом криптовалют у кожній з країн та з недостатньою поінформованістю населення щодо необхідності подавати звітність, якщо у власності є цифрові активи.
Також на загальну статистику впливає урядова політика. Центральні банки та уряди різних країн кардинально відрізняються в оцінці криптовалют як класу активів. В одних країнах їх вважають товаром, в інших – засобом обміну чи благом. А деякі країни взагалі ігнорують їх існування або ж забороняють. Лише декілька урядів взяли на себе сміливість і визнали цифрові активи легальним засобом платежу на рівні з місцевою національною валютою. Тому таке легковажне ставлення до криптовалют з боку більшості урядів та центральних банків формує загальну суспільну думку про те, що за прибуток з активів, які не вважаються грошима чи чимось цінним на державному рівні, немає сенсу платити податки.
З іншого боку, володіння криптовалютою не завжди і вимагає сплати податків: у більшості країн оподаткуванню підлягають лише прибутки. Однак весь 2022 рік був ведмежим: курс усіх криптоактивів лише знижувався, депозити криптоінвесторів у доларовому еквіваленті зазнали суттєвих збитків, а загальна капіталізація криптовалютного ринку з $3 трлн у 2021 році впала до $0,8 трлн у 2022 році. Тут усім не до жиру, хоч би вижити…
Загальна тенденція на криптовалютному ринку зараз така, що урядам варто бути вдячними за те, що їм хоч щось сплатили. На фоні банкрутства банків і централізованих криптобірж триває планомірне перетікання цифрових активів на холодні гаманці та децентралізовані біржі. І ця тенденція лише посилюватиметься.
Активи на холодних гаманцях практично неможливо врахувати у звітності чи контролювати їх рух, а тим більше відстежувати отриманий прибуток. Тому урядам усіх країн варто придивитися до Філіппін з їх показником, що тяжіє до 0. Такі результати згодом будуть у всіх країнах світу.
Якщо криптовалюти для більшості урядів – не гроші, а лише «сміттєві» активи у порівнянні з фіатними валютами та дорогоцінними металами, такими як золото, срібло чи платина, то за що платити податки?! Податок за цифрове «повітря» з фізичних осіб апріорі немає сенсу! За що уряди боролись, те й отримали…
