Особливості регулювання криптовалют у Грузії

Криптовалюта тут не визнана законним засобом платежу, а сприймається як цифровий актив. Єдиний законний засіб оплати — ларі (GEL). Для здійснення криптооперацій не потрібна спеціальна ліцензія, якщо вони не є підприємницькою діяльністю і не здійснюються в межах агентських угод. Але якщо певні цифрові активи будуть розглядатися Національним банком як цінні папери, то блокчейн-компаніям, що укладають з ними угоди, доведеться отримувати фінансову ліцензію нарівні з банками, кредитними організаціями та страховими операторами.

Ліцензії також отримують компанії, що надають послуги зі зберігання криптовалют, а також агенції, які сприяють залученню інвестицій у цифрові проєкти та проводять криптооперації за дорученням третьої сторони (брокери).

Багато іноземних компаній зацікавлені працювати на місцевому ринку. Наприклад, Tether уклав угоду про співпрацю з грузинським Університетом бізнесу та технологій (BTU) і планує просувати тут освітні ініціативи у галузі блокчейн-технологій. Ripple надає Національному банку Грузії свою платформу для створення CBDC — цифрового ларі. А Cardano Foundation і Національне агентство вина Грузії спільно розробляють застосунки на основі блокчейну для контролю характеристик та логістики грузинських вин.

Усі державні структури мають власні реєстри на блокчейні, який пов'язує між собою основні виконавчі органи влади. Тому тут давно і успішно працює система “єдиного вікна”: громадяни країни можуть зареєструвати шлюб, отримати свідоцтво про народження та оформити угоду з продажу нерухомості протягом 10–15 хвилин.

На перший погляд, Грузія здається тихою гаванню для криптопровайдерів та їхніх клієнтів. Взаємодія з криптовалютою не регулюється на законодавчому рівні, тож всі операції відбуваються без суворого нагляду. Єдиним нормативним актом, який визначає оподаткування віртуальних активів, є рішення міністра фінансів Грузії № 201 від 28 червня 2019 року. Відповідно до цього документа оподаткування криптовалютного ринку має такий вигляд:

• фізичні особи звільняються від сплати ПДФО на доходи від постачання криптоактивів;
• обмін криптовалюти на фіатну валюту (національну чи іноземну) звільняється від ПДВ.

У Грузії наявне територіальне оподаткування ПДФО. Це означає, що прибутковий податок (20%) сплачується лише з доходів, які були отримані у межах цієї юрисдикції. Тобто прибуток від продажу криптовалют, які були придбані на біржі за кордоном, розцінюється як прибуток від негрузинських джерел і не оподатковується. Ймовірно, спершу ідея зводилася до того, що грузинські трейдери мають зобов'язання перед бюджетом тієї держави, в якій зареєстровано криптобіржу.

Але є важлива умова: це правило діє тільки для резидентів. Усі іноземці зобов'язані будуть сплатити 20% від доходу до скарбниці Грузії.

Видобуток криптовалюти тут дуже популярний завдяки низьким тарифам на електроенергію. Наприклад, населення високогірного району країни Сванеті донедавна отримувало електроенергію безкоштовно. Але, оскільки заповзятливі майнери буквально окупували територію в горах під свої установки, це спричинило перевантаження мереж та хронічний дефіцит енергії. Муніципалітет міста Местія (столиця Сванеті) змушений був обмежити подавання світла — населення отримувало електрику за графіком. Така ситуація викликала масове невдоволення серед мешканців регіону і вони змусили майнерів обмежити свої апетити.

Наразі майнінгові центри переважно зосереджені у вільних індустріальних зонах Грузії (так звані технологічні парки) та мають особливий режим оподаткування, який виключає сплату податку на прибуток, на дивіденди та ПДВ. Отже, цю діяльність можна зарахувати до виробництва чи переробки товарів. Але для законної діяльності у цій галузі необхідно зареєструвати компанію у формі індивідуального підприємця чи юридичної особи та використовувати комерційний тариф на електроенергію.

Майнінгова діяльність оподатковується, якщо одержувачем послуги є резидент Грузії або установа, яка має тут постійне місце управління (офіційну юридичну адресу).

У цьому випадку компанія заплатить:

Криптовалюта в Грузії поки що лишається у “сірій зоні”, а її використання не визнано офіційним способом розрахунку. Податкові органи та банки розглядають її як неврегульований фінансовий інструмент, який може бути використаний для серйозних зловживань, включно з відмиванням грошей. Водночас криптовалюти не є незаконними в цій країні, а власники компаній все частіше використовують її як інструмент для розвитку свого бізнесу.

Такий підхід регуляторів дуже нагадує ситуацію з криптозаконодавством в Індії. Грузія не має прозорих правил для ведення криптобізнесу та розв'язання суперечок у цій сфері. Але цифровий ринок розвивається доволі успішно, тож зарубіжні криптокомпанії охоче відкривають тут свої представництва.