Особливості регулювання криптовалют на Тайвані

Фото - Особливості регулювання криптовалют на Тайвані
Китайська Республіка (Тайвань) досі не відмовилася від наміру контролювати весь материковий Китай, і одним із інструментів для досягнення цієї мети вважається технологічна перевага над ідеологічним супротивником.
Тайвань, хоч і вважається лідером серед “азіатських тигрів” щодо зростання виробництва та залучення інвестицій, але у сфері регулювання віртуальних активів поки що поступається Південній Кореї та Сингапуру. Мабуть, лише Гонконг, який слідує у китайському фарватері, ще більше відстає з прийняттям прозорих криптоправил.

Регулювання криптовалют на Тайвані

Наразі Центральний банк Тайваню (CBC) не визнає криптовалюти законним платіжним засобом і не вважає офіційною валютою. Однак їх використання не заборонене.

Тайванські регулятори досі спираються на спільну директиву CBC та Комісії з фінансового нагляду Тайваню (FSC) від 30 грудня 2013 року, в якій визначено позицію уряду щодо першої криптовалюти — біткоїна. У ній ідеться про те, що криптовалюту слід розглядати як спекулятивний «віртуальний товар».

Понад десять років FSC (Financial Supervisory Commission) є головним регулятором крипторинку Тайваню.

Упродовж цього часу Комісія виробила такі правила:

  1. У 2014 році місцевим банкам було заборонено приймати криптовалютні депозити та надавати послуги обміну криптовалют на фіат.
  2. У серпні 2017 року ICO було прирівняно до продажу та розповсюдження «цінних паперів».
  3. 3 липня 2019 року ухвалено постанову, яка офіційно визначає віртуальні активи з властивостями безпеки (security tokens) як «цінні папери».
  4. У січні 2020 року було запроваджено диференційований нагляд за провайдерами цифрових платежів, які мали оборот понад 30 мільйонів тайванських доларів ($920 250). Такі компанії повинні отримати ліцензію дилера цінних паперів, підтримувати мінімальний сплачений капітал у 100 мільйонів тайванських доларів і внести до скарбниці держави заставний операційний депозит у розмірі 10 мільйонів тайванських доларів. До того ж такі платформи повинні використовувати систему “справжніх імен” (аналог європейської KYC) та щодня передавати інформацію щодо транзакцій до Тайванської депозитарно-клірингової корпорації з цінних паперів (TDCC).
  5. 4 липня 2022 року FSC заборонив банкам-еквайрам надавати на тайванському ринку послуги купівлі криптоактивів за допомогою кредитних карток. Так Комісія прирівняла криптооперації до азартних ігор в інтернеті, ф'ючерсів та опціонів, щодо яких діє така сама заборона.

Ці директиви, що розроблені FSC, є значною мірою обмежувальними і мало сприяють сталому розвитку криптофінансового ринку.

Однак це не заважає Тайваню вимагати сплати податків на дохід від операцій з активами із сірої законодавчої зони.

Оподаткування криптодоходів на Тайвані

Наразі немає конкретних правил, що регламентують оподаткування криптовалют, але у своїх діях фіскальні органи використовують постанови про оподаткування транскордонних операцій, електронної комерції та продажу онлайн-послуг.

Будь-який дохід, отриманий від торгівлі криптовалютою на внутрішньому ринку, вважається доходом, що отриманий у Тайвані, а тому підлягає оподаткуванню прибутковим податком:

  1. Комерційні організації-резиденти платять 20% від чистого оподатковуваного доходу (після відрахування витрат).
  2. Фізична особа-резидент сплачує прибутковий податок за прогресивною шкалою, залежно від розміру отриманого доходу (від 5% до 40% від чистого оподатковуваного доходу).
  3. Юридичні особи-іноземці, які мають реєстрацію бізнесу на Тайвані (наприклад, філії криптобірж), повинні включати операційний дохід від криптооперацій у свій загальний оподатковуваний дохід і сплачувати прибутковий податок у розмірі 20%.
  4. Іноземні бізнесмени, які не мають постійного місця роботи або ділового агента на Тайвані, повинні найняти податкового бухгалтера для подання декларації від його імені та сплатити прибутковий податок у розмірі 15% від чистого оподатковуваного доходу.

Крім того, окрему увагу регуляторів привертають особи, які здійснюють обмін чи конвертацію будь-яких віртуальних активів у державні валюти, які випущені материковим Китаєм, Гонконгом і Макао. Такі дії, а також надання майнінгових послуг для громадян цих юрисдикцій, караються величезними штрафами і навіть тюремним ув'язненням.

Це унікальна ситуація, адже Тайвань поки що не прийняв жодних законів чи правил, що регулюють майнінг і стейкінг криптовалют. На цю діяльність не звертають уваги ні податкові органи, ні Комісія з фінансового нагляду, але це лише доти, поки не буде виявлено, що місцевий майнер продав видобуті монети китайському громадянину.